Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нариватися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
наразитися — I = наражатися 1) (учинками, діями поставити себе під загрозу чого н., спричинити несподівані й небажані для себе наслідки), нарватися, нариватися, наскочити; напроситися, напрошуватися (своєю поведінкою викликати яке н. ставлення до себе, перев … Словник синонімів української мови
нарватися — див. нариватися … Український тлумачний словник
наскакувати — I ую, уєш, недок., наскака/ти, скачу/, ска/чеш, док. 1) Скачучи, наїжджати на кого , що небудь, потрапляти куди небудь. 2) розм. Скачучи, прибувати куди небудь в якій небудь кількості. II ую, уєш, недок., наско/чити, чу, чиш, док. 1) Раптово,… … Український тлумачний словник
наткнутися — I = натикатися 1) (на що рухаючись, наштовхнутися на щось гостре й поранитися / пошкодити що н.), наразитися, наражатися, настромитися, настромлюватися, напоротися, напорюватися, нарізатися, нарізуватися, наштрикнутися, наштрикуватися; пробитися… … Словник синонімів української мови
